недеља, 02. јануар 2011.

Четвертий Фестиваль Української культури "Калина"

Товариство плекання української культури «Коломийка» з Сремської Митровиці на 4. Фестивалі української культури «Калина» 2007 у Новому Саді

     Товариство «Коломийка» з Сремської Митровиці постаралося чим краще приготовитися для участі на Четвертому Фестивалі української культури «Калина» 2007, який відбувувся від 25 червня по 1 липня у Новому Саді і тим допомогти, щоб фестиваль був успішним.
     Спробуємо зробити перегляд учасників та з чим вони виступили на манефистаціях фестивалю.
Етно виставка: Виставка була виложена в преміщенні Національної Ради Українців Сербії, на якій представлені вишивки Вишивальної секції Товариства «Коломийка». Виставку відкрила Наталія Шарко-Голубович, учителька української мови в Новому Саді. Відкреття відбулося перед початком Літературного вечора.
Вишивальна секція "Коломийки"
     2004 року, при греко-католицькій парафії "Вознесення Господнього" зорганізована жіноча спілка ім. "Старші сестри". Ті жінки стараються піклуються чищенням та прекрашуванням церкви. Більше число тих жінок тепер є членками вишивальної секції при Товаристві "Коломийка". Усе почало так, що перед фестивалем "Калина" у Сремській Мітровиці було потрібно дещо вишити, а того приймилася Софія Писанюк, і с тим можемо повязати початок праці цієї секції. Тепер членками тої секції є: Славка Басіщук, Олена Йованович, Вера Нінкович, Ольга Грегус, Анна Ляхович, Ганя Саламун, Марія Писанюк, Марія Ляхович, Славка Канюга та Софія Писанюк, яка є головою цієї вишивальної секції. Ця секція сходиться оден раз тижнево у преміщеннях Товариства, а усе, що вони вишивають є на потреби Товариства "Коломийка".
Круглий стіл: Тема круглого столу була: Становище та перспективи розвитку української культури в Сербії.
     На Круглому столі брав участь Петро Ляхович, член Керівної Ради Товариства «Коломийка», а він підкреслив, що наша культура має ріжні види і ми маємо майже усі можливості, котрі нам потрібні. Пять центрів, в яких живуть українці, і в кожному існують культурні товариства, передачі на телебаченні, не кажу, що достатньо, радіо-передачі у кожному місті, всюди робляться «Балі», виходить газета. Тепер треба подумати, чи достатньо користаємо це, що маємо. Багато людей не дивляться наші передачі, не слухають радіо-передачі, не читають газети. Треба подумати і сказати, чому наші люди мало читають наші газети, чи їх не цікавить, чи не знають читати? Чи в газетах нема нічого для них, і так само про радіо та телебачення, і так далі...? Чому мало дітей приходять до тих товарист, до ансамблів? Це теми про котрі ми мусимо говорити. Запитаймося, що наші діти найбільше люблять? Мушу додати, що у всіх містах є факультативне навчання української мови, маємо літні школи українознанства, часописи. Якщо у якому місті нема драм-гуртка, це уже залежить від того міста.
     Ця держава дала нам уже досить, а це що маємо, не користаємо достатньо. Питання є кадри, котрі майже усі роблять на ентузіязмі, дехто там дещо дістане на подорожні витрати. Не йдеться про гроші. Дам приклад з Сремської Митровиці, де танцюристів є понад 60, не всі українці, але це не головне питання. Що діти найбільше люблять? Люблять бути у тих ансамблях і люблять їздити, а друге що вони також люблять, це Літні школи, також їздити, товаришувати, бачити. Тому, це що вони найбільше люблять, ми мусимо використати.
     Нащо нам драм-гуртки якщо не буде свідомих українців, бо культура без свідомих українців також не існує. Нашу культуру може плекати хто небудь, але це вже буде штучно.
     Перше питання, свідомість наших дітей, як всадити нашим дітям цю свідомість, щоб вони потім полюбили наш танець, пісню і на першому місці мову. Про це мусимо говорити, дивитися наперед.
     І ще не сказав, що вже маємо і фестиваль, що є тепер найважніша справа. Його треба тримати і на далі, а він буде щороку кращий, щоб товариства бачилися, співаки чулися, і так далі..
     І на кінці він дав пропозицію: Думаю, що у наших дітей треба піднести свідомість про українську приналежність, а разом с тим прийде любов до інших заходів української народної культури. Пропоную організувати міні школи (вікенд школи). Оден раз у Вербасі, зберемо діти, вони будуть товаришувати, другий раз може у Митровиці. Кілька разів на рік щоб діти стрічалися. Вже сказав про свідомість, яка дістаєтьсядосить рано і тому треба покласти увагу на діти, бо як оден раз дістануть свідомість, це залишається на ціле життя. Якщо буде нас, то будемо мати і усе інше.
     Конкурс співаків-аматорів
     В конкуренції дітей співаків з Товариства «Коломийка» виступили два дуети: Катарина Канюга та Олександра Сем’янів з піснею «Ой, на горі нивка» та Анита Ляхович і Моніка Барат з піснею «Чом ти не прийшов?». В категорії старших співаків-аматорів виступив член «Коломийки» Петро Ляхович з піснею «З сиром пироги».
     Співаки «Коломийки» гарно відспівали вже названі народні українські пісні.
     Урочистий концерт
     Товариство плекання української культури «Коломийка» на Урочистому концерті представилося такою програмою:
-Український народний танець «Гопак» виконав дитячий ансамбль у підготовці мистецького керівника Миколи Ляховича.
-Мішана співоча група виконала пісню «А звідци гора» під керівництвом Петра Ляховича.
-Чоловіча співоча група виконала пісню «Їхав козак за Дунай» а співали: Іван Барат, Марко Барат, Міня Барат, Дамір Буха, Петро Ляхович та Микола Ляхович.
-Український народний танець «Українська сюіта» виконав молодіжний ансамбль, мистецького керівника Миколи Ляховича.
     На Урочистому концерті виконано три танці, а від того «Коломийка» показала два, і самим тим сказане, котре Товариство найкраще приготовилося для Фестивалю «Калина». Глядачі це зрозуміли і нагородили симпатичних малих і тих більших танцюристів ансамблю Товариства «Коломийка». А по концерті численні українці підходили до керівників «Коломийки» та мистецького керівника Миколи Ляховича та гратулювали на успішному виступі на Четвертому Фестивалі української культури «Калина» 2007 року у Новому Саді.

Сремська Митровица, 11 липня 2007 року                                Петро Ляхович
(КОУКЮ)

Нема коментара:

Постави коментар